Урок 22. Мови програмування та їх класифікація

Урок 22 (web-версія конспекту без зображень)

Тема: Мови програмування та їх класифікація

Мета :

• навчальна: ознайомити учнів з поняттям мови програмування та засобами для виконання створених програм;
• розвиваюча: розвивати логічне мислення; формувати вміння діяти за інструкцією, планувати свою діяльність, аналізувати i робити висновки;
• виховна:  виховувати інформаційну культуру учнів, уважність, акуратність, дисциплінованість

Обладнання: комп’ютери кабінету з виходом в мережу Інтернет, мультимедійний проектор, презентація уроку, (ФАЙЛИ-ЗАГОТОВКИ) до підручника "ІНФОРМАТИКА 8 КЛАС" Морзе Н.В., Берна О.В., Вембер В.П.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

(конспект уроку та презентація розроблені на основі матеріалу підручника «Інформатика (Морзе Н.В., Берна О.В., Вембер В.П.) 8 клас») 

ХІД УРОКУ

І. Організація класу до уроку

1. Привітання із класом (слайд 1)
2. Повідомлення теми і мети уроку (слайд 2-3)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Повторення (слайд 4):

1. Що називають алгоритмом та програмою?
2. Що або хто може бути виконавцем алгоритму?
3. У якій формі можна подати алгоритм?
4. Що називають середовищем виконання алгоритму?
5. Як створюють програми та проекти в середовищі Скретч?

III. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя з елементами демонстрування презентації

(використовується   проектор, та матеріал підручника)

Що таке мова програмування? (слайд 5-6)

Мова програмування  - це система позначень для точного опису алгоритму, який потрібно виконати за допомогою комп’ютера.

Мова програмування, як і будь-яка інша мова, має такі складові:

• набір символів, з яких утворюють слова та речення цієї мови -  алфавіт;
• сукупність спеціальних слів, які мають однозначне пояснення та застосування – словник;
• систему правил складання базових конструкцій мови – синтаксис;
• правила семантики, що пояснюють, яке смислове значення має опис кожної з вказівок програми і які дії повинен виконати комп’ютер під час виконання кожної з таких вказівок.

Чим відрізняються мови програмування? (слайд 7-11)

Мови програмування можна поділити на дві групи: мови низького рівня та мови високого рівня.

Машинна мова – набір команд, які виконуються безпосередньо центральним процесором. Працювати людині-програмісту з такою мовою важко через велику кількість команд у двійкові формі.

До мов низького рівня належать мова асамблер. У мові асамблера виконуються символьні позначення команд, які легше зрозуміти й запам’ятати.

Програма, записана мовою програмування високого рівня, містить команди, що схожі на звичайні слова, записані англійською мовою. Наприклад, програма, записана мовою програмування Python, містить команди print – друкувати, while – поки, if – якщо тощо.

За технологією програмування розрізняють:

• процедурні мови – програма, складається із набору підзадач (процедур), які реалізують завдання;
• об’єктно-орієнтовні – головними елементами алгоритму є клас – новий тип даних, що розширює мову, й об’єкт, що має властивості та методи – дії, які виконуються об’єктом;
• декларативні – мови створення програм зі штучним інтелектом;
• мова скриптів (мова сценаріїв) – мова, розроблена для запису «сценаріїв» – послідовностей команд, які користувач може виконувати на комп’ютері.

Які засоби необхідні для виконання створених програм? (слайд 12-13)

Транслятор – програма, яка записує команди програми, описаної деякою мовою програмування, машинною мовою

Компілятор зчитує одразу всю програму й переписує її машинним кодом або мовою асамблер. Процес трянсляції, який при такому підході називаюбть компіляцією, відбувається один раз, і результат перекладу зберігається в окремому файлі.

Інтерпретатор зчитує вихідний код програми по одній команді й одразу намагається їх «перекладати» та виконувати. Це дає змогу програмісту швидше  перевіряти правильність виконання програми та знаходити помилки в коді.

Середовище програмування – це комплекс програм, що містить засоби автоматизації процесів підготовки та виконання програм користувача, а саме:

• редактор текстів програм – у ньому можна створювати й редагувати текст програми;
• довідково-інформаційну систему про мову програмування та середовище;
• бібліотеки, у яких зберігаються найбільш уживані фрагменти програм або цілі програми;
• компілятор чи інтерпретатор, використання якого дає змогу швидко знайти в програмі помилку та виправити її;
• покроковий «виконавець» програми.

IV. Формування практичних умінь і навичок

Завдання 1.   Ознайомлення з мовами програмування (слайд 14)

Реалізуйте в навчальному середовищі створення програм Блоклі (https://blockly-demo.appspot.com/static/demos/index.html)  алгоритм, за яким у вікні повідомлення з’явиться текст «Я вивчаю мови програмування».

Увага! Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки та санітарно-гігієнічних норм.  (Інструктаж з правил техніки безпеки)

Завдання на с. 102  підручника

Завдання 2. Працюємо в парах  (слайд 15)

У середовищі Блоклі створіть програму, яка у вікні повідомлення тричі виводитиме на екран деякий текст. Обговоріть , які із запропонованих блоків (мал. 15.22) можна для цього використати.

Яким командам у середовищі Скретч відповідають ці блоки? Визначте, як команди повторення та друку реалізовуються в різних мовах програмування.

Завдання на с. 110  підручника

Завдання 3. Працюємо в парах  (слайд 16)

Знайдіть в Інтернеті відомості про історію виникнення різних мов програмування. Обговоріть і сплануйте, як можна було б подати знайдені відомості на лінії часу та в якій програмі зручно було би створити лінію часу. Створіть її.

Завдання на с. 110  підручника

Завдання 4. Працюємо в парах  (слайд 16)

Обговоріть, що спільного та які відмінності є в навчальних середовищах програмування Скретч і Блоклі. Результат обговорення подайте діаграмою Венна .

Завдання на с. 110  підручника

V. Підсумок уроку

Обговорюємо  (слайд 17)

1. Що таке мова програмування? Чим вона відрізняється від мови людського спілкування?
2. Чим відрізняються мови програмування низького та високого рівнів?
3. Назвіть приклади мов програмування високого рівня. Для яких завдань їх використовують?
4. Для чого використовують програми-транслятори та якими вони бувають?
5. Що таке середовище програмування та які його складові?

Рефлексія (слайд 18)

• Що нового сьогодні дізналися?
• Чого навчилися?
• Що сподобалось на уроці, а що ні?
• Чи виникали труднощі?

VI.  Домашнє завдання (слайд 19)

Опрацювати параграф підручника п.15 с. 100-104

Завантажити